Я зараз спробую тебе написати,
А потім зітру із пам'яті...
Ти знаєш, я могла б тебе не кохати,
Але Небо покрилося папороттю...
Я зараз спробую враз розлюбити -
Не згадати ні словом, ні згадкою.
Тільки ти, прошу, в поміч мені прийди... -
Я розтану в тобі шоколадкою.
Чи цукровою пудрою стану летіти...
Ген!.. за вітром чи супроти нього...
Не згадай, прошу, більше мене, коли віти
Колихатимуть сонячне коло!
Від солодких емоцій серце німіє.
Відіймаються руки, не слухає розум...
Коли крізь три вічності душі воліють
Знов зійтися... прозорими сльозами...
Я не знала, не чула, що на Олімпі
Огортають стрункими розмовами,
Коли двоє танцюють про єдності світу
Серед простору, вкритого зорями.
