Ти прийшов з дощами в сиву осінь,
Ледь постукав, я відкрилася тобі.
І відразу в мою душу поселився,
Я ж кохати знов дозволила собі.
Ми з тобою по алеях в жовте листя,
Наші пальці пристрасно плелись.
А душа давно вже на розхристя,
Так благала, щоб всі мрії вже збулись.
Наші губи поцілунками розкажуть,
Як чекали довгих і палких ночей.
Простирадлами тіла зав'яжуть,
Душі - повні ніжних, пристрасних ідей.
Осіння пристрасть душі. 
