Мамко, нічого не треба, я найбагатша в світі!
Маю здоров’я, роботу, друзів... Чого ж хотіти?
Я вже доросла, мамко! Вірте, хорошим новинам...
Те, що далеко у світі, то не моя провина.
Меду лишень передайте, того, що пахне лісом!
Там, де гуляє вітрисько нашим карпатським літом.
Він нагадає волю, синіх під небом смерічок,
Ще Прута і Черемоша, пісню пташок та річок.
А як нема карпатського, з поля ви передайте,
Того, що пахне житом, в пасічника запитайте.
Із різнотрав’я хочу, там, де в дитинстві ходила
Мамко, пісню жайворонка в серці своїм вмістила.
А як нема такого, може, з акації й липи
Ті, що ростуть біля школи, там, де щасливі діти.
Більше нічого не треба, більш нічого не прошу,
Я найбагатша у світі!.. Засолодити б душу.
це так, Галино! ТО повертайте своє "БАГАТство"... І повертайтеся! а то нам тут сутужно без Вас!
