огниста парадигма падолисту_
розірвані намиста ліхтарів_
мольфарів п’яних вимучений спів
довершує дошкульний регіт вітру_
>
благословляєш вроду переквітлу
на мертвий затишок влаштованих відносин_
_так розтинати може тільки осінь.
вже не зарадиш_ дмеш чи ні на воду_
>
колючих слів ще не позбутих рим
перебираєш вицвілу колоду,
вертаєшся на скривлену орбіту,
змиваєш поспіхом їдкий готичний грим
і розчиняєшся _ як дим / як ніч / як сон
в тотожностях предметів та персон...
