Ріками холодними,
Душами голодними,
Сповнена розкручена земля,
Я по ній мутована,
В річці загартована
Йду через ліси, через поля.
Кимось непробачена,
А комусь призначена,
Це усе нормально, це життя,
Де-не-де спустошена,
Часом, трохи зношена,
Я дивлюсь сміливо в майбуття.
Віру не втрачаючи
І любов плекаючи
Я комусь відкрию храм душі,
Радість відчуваючи,
Щастя обіймаючи,
Без тривог погляну на дощі.
І нехай холодними,
І нехай голодними
Душами наповнена земля,
Я давно мутована,
В річці загартована,
Йду через ліси, через поля...
***
как же классно 
