Мене ніжно леліє твій холод.
Знову кличе в далекі країни,
А твій вітер,мов проклятий молот,
Розбиває усі мої стіни.
Ти прийдеш з невідомого світу
І,торкнувшись моєї душі,
Тихо скажеш:"На вулиці літо,
А ти серце забула в зимі".
Та його я віддала тобі!
Холод твій вже проник у кімнати,
Заморозив камін і всі труби.
Ти не хочеш тепер цілувати
Мої сині потріскані губи.
Я одягну шум вулиць,дощів,
Твоя тиша нестерпна й густа.
Я віддала тобі всіх птахів
І тепер стала зовсім пуста.
Коли дотики твої будуть стерті,
Ти мене звинуватиш у смерті.
Все живе,що було у мені,
Я віддала тобі.
