Болюча прірва, Боже, - милий Боже,
Велика прірва між Тобою та людьми,
Лукавий світ прозріти вже не хоче,
Чом вилізти не хоче із пітьми?
Розрухи, війни, голод - в них насильство,
Ненависть та душевна суєта,
Віки розп’ята - скоєнеє вбивство
Землі Твоєї, що зароджене дитя.
Ти сотворив її, щоб квітла - завше квітла,
І люд весь сотворив - аби любов,
Та згіркла, Боже, як же вона згіркла,
Лиш відчай залишився в молитов.
Усе на дно - усе летить у прірву,
Закралось божевілля у основ,
Нема святого - зраду черству, черству,
Кладуть під хрест твій, Боже, знов і знов.
Болюча прірва, Боже, - милий Боже,
Велика прірва між Тобою та людьми,
Лукавий світ прозріти вже не хоче,
Чом вилізти не хоче із пітьми?..
(С) Леся Утриско
