Приємним спогадом вигукують Карпати
Й тривожать серце, як трембіти дзвін.
Щоб велич гір по справжньому пізнати,
То варто побувати в краю цім.
Пройтися стежкою по тихій полонині,
Води холодної напитись з джерела,
Зайти лісів густих в міцні обійми
Й дзвіниць відлуння чути здалека.
А гори! Гори! Краєвид чудовий!
Вершини лисі синє небо підпира.
Подужати не всякий вас готовий,
А як посилиш - серце завмира!
Такі захоплення, що і не передати,
І вражень всіх уже ніколи не забуть!
Я неодмінно знов поїду у Карпати,
Бо гори манять, гори ще раз звуть.
