Дарує людям крила і усмішка, і слово,
Витягує наснагу, яка є у пітьмі,
Аби не заганяти у видумане коло,
А показати долі існуючі світи.
Хто крила розгортає і пута розбиває,
Що волю закували у вічну мерзлоту,
Дороги у омані сміливо оминає,
Які водили душу у клітку золоту,
І марноти тяжіння уміє подолати,
У свої сили вірить і тих, хто поряд є.
Надія помагає за обрії літати,
Окрилена любов'ю у виміри веде.
