#любовна_лірика
#поезія_хаммоуда
ОБІЙМИ'
Обіймú мене, благаю. Обіймù
Так, щоб аж забракло подиху у грудях.
Лиш єдиний поцілунок. Tільки мить,
Ну, а потім вже іди, і будь, що буде.
Наостанок більш нічого не прошу',
Бо любові взяла я від тебе вдосталь,
Час розвіє із душі розлуки сум,
Незігрітою лишивши тільки постіль.
Відпускаю. Не судилось нам життям
Довго ніжитись в любовній ейфорії,
Обійми мене. Hе треба каяття.
Вже вернути ми нічого не зумієм.
Може нас колись зведе з тобою шлях,
Як то буде - знати Господу одному.
Поки що, стрічатись будемо у снах,
До сивин у скронях, або аж до скону.
Наталія Хаммоуда