збираю у жмені зорі з балкону
пакую в кишені, де лежать цигарки
я котрий рік не виходжу з запою
стираю всі дати, імена та роки
пакую в кишені зібгані спогади
складаю на купку стоси з імен
не люблю давно і не згадую долю
не думаю власне хто я і де
зірвані клеми, замкнулись прибори
замість страждань - спаскуджені вірші
а стерті кросівки замість підборів
хто тут найкращий? хто тут найгірший?
себе здоганяю - цілую у вухо
збираюсь до купи - останній ривок
суцільна фрустрація, повна спокуха.
ти труп
я труп
у нас усе ок