Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: геометрія: ВЖЕ НЕ ЙДУ ДО ШКОЛИ… - ВІРШ

logo
геометрія: ВЖЕ  НЕ  ЙДУ  ДО  ШКОЛИ… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

ВЖЕ НЕ ЙДУ ДО ШКОЛИ…

                     Вже не йду до школи, як колись ходила,
                     Віддавала школі і знання, й любов,
                     Все було цікаво, працювати вміла,
                     Тепер лише в мріях бачу усе знов...

                     В ній спливли невтомні довгі мої роки,
                     З радістю навчала я усіх дітей,
                     Зошити ночами, аж боліли очі,
                     Та не гасло сяйво всіх моїх ідей...

                     Думки пливуть чинно, стомлено й повільно,
                     І я уявляю, що йду на урок...
                     Згадую щомиті свою рідну школу,-
                     І колег, і учнів, сповнена думок...

                     Як завжди щорічно перший день навчання,
                     Свято веселкове, зустрічі колег,
                     В думках і у мріях, знов пливуть зізнання,
                     Потиски руками, їм немає меж...

                     Вийшла на подвір"я...  Гарно так навколо,
                     Листя зелен-жовте падає до ніг...
                     Ось пройшли повз мене школярі чудові,
                     Вже без мене школа їм відкриє світ...

                     В мене виникають заповітні мрії,
                     Біль зникає в серці і туга в душі,
                     І я уявляю в руках крейду білу,
                     Ніби я на дошці вже пишу вірші...

                     Світ стає грайливий у очах дитячих,
                     Вони зрозуміли всю мою печаль,
                     Інші  будуть вчити їх рішать задачі,
                     В їх очах я бачу співчуття, не жаль...

                     Смуток я здолаю... Не жду перемоги,
                     А хмари моргають, шлють мені привіт,
                     Вже мені до школи немає дороги,
                     Та житиме вічно її дивний світ...       

                     Лиш в думках і мріях я до школи лину,
                     Добре уявляю школу, клас, урок,
                     Та вже не спинити років й часу плину,
                     Ступаю без школи я за кроком крок...   

                              01.09.2020р.

ID:  887688
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Поема
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 02.09.2020 14:21:59
© дата внесення змiн: 03.09.2020 16:05:53
автор: геометрія

Мені подобається 8 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Надія Башинська
Прочитаний усіма відвідувачами (288)
В тому числі авторами сайту (14) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Надія Башинська, 03.09.2020 - 18:26
23 16 23 16 23 16 23 16 23 16 23 16 23 16 23 Зі святом, Валентиночко! icon_flower icon_flower icon_flower

019 А вірші свої Ви школярам читаєте?
 
Ольга Ратинська, 02.09.2020 - 23:26
Чудові рядки! З святом вас! 16
 
Ганна Верес, 02.09.2020 - 23:11
Так і є: на все свій час! Але спогади наші ніхто й ніколи не відбере, а робота вчителя вимагає віддаватися їй повністю. Зі Святов Вас!Дякую. 12 12 12 give_rose give_rose
 
Зелений Гай, 02.09.2020 - 17:15
Зворушливі рядки 12 give_rose give_rose give_rose
 
Н-А-Д-І-Я, 02.09.2020 - 16:29
12 12 16 16 Гарні спомини, Валюша! Та час іде. Тримаймося!Вітаю вас з днем Знань! give_rose give_rose give_rose 9 021 cup sty101
 
Теплі спомини. give_rose
 
геометрія відповів на коментар Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, 02.09.2020 - 20:04
Дякую,Ніло і Олеже!Хоч не йду я вже до школи, та люблю її й сьогодні;..і допоки я живу, я її не розлюблю!.. 16 16 girl_sigh 42 43 ros
 
Катерина Собова, 02.09.2020 - 14:24
12 12 12 У справжнього вчителя школа завжди живе в серці і душі!
 
геометрія відповів на коментар Катерина Собова, 02.09.2020 - 19:59
Дякую,Катюшо! Для мене школа і життя, і доля, в ній працювала я багато літ, і не забуть її мені ніколи, клином на ній зійшовся білий світ... 16 girl_sigh 43 42 cup ros
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: