А світ тому і гарний,що ми різні!
Солодке комусь, чи гірке й солоне,
У кожного свої ворота в'їздні,
А є й єдине - в крові щось червоне.
У всіх життя одне у цім реалі,
І смерть косу для кожного змастачить,
Всі собі щастя прагнуть в ідеалі...
Для кожного любов хоть щось,та значить.
Не нам замір робити, що погане,
Життя тріпоче мов під протяг свічка,
Не завжди ти був правий, християне,
Не завжди "плюс" в твоєму списку птичка,
Але є те, що робить з нас людину ,
Не руш чужі життя й душі кордони!
Оту маленьку в кожному дитину.
Не треба в стані жити оборони.
Бо це руйнує і людей і тебе.
Бо це як злодій в ніч, поцупить сили,
Бо це як кат тебе із шкіри зшкрЕбе,
Бо розіб'ються в друзки небосхили…
Отак і бджілка з сонця зотава ,
Своє жало у кривднику лишає,
Її тоді скінчиться слава й справа,
Без жала бджілка в муках помирає...
Оксана Самохліб 2020р. @ Kseni Berkeli
.
