Ну, може й сни – не найкращий спосіб,
Щоб обійняти, бо дуже скучила.
Проте, це – краще, ніж бити посуд,
Коли сама вся розбита й змучена.
І хочеш якось згребтись до купки,
Та ріжеш пальці, з них крапле кров...
Аж тут – дзвінок, і ти візьмеш трубку,
І вмить воскреснеш від цих розмов.
Наклеїш пластир, попилососиш,
Опісля, змиєш калюжу крові.
І, як у сні, обійнята, сяєш ходиш,
Тим тихим голосом і розмовами.
04:23 10.12.2020
