Люблю, як осінь цідить за вікном
То дощ, то мряку у таріль імлисту.
Той монотонний спів у жовтім листі
Мене чарує й чарував давно.
Коли сивіє неба мокра шаль,
Якій немає ні кінця, ні краю,
Тоді у вірші я слова збираю.
Й кайфують моє тіло і душа.
5.11.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
Така чаруюча гра слів і метафор, Ганю. А задала настрій славна пора для поетів - осінь... А я сьогодні про Фросю Бурлакову... пам'ятаєте з фільму Приходите завтра?