Давно вже одежина не по моді,
І все не так, і все не те.
Одінуся я просто по погоді,
Спідничка, черевички і пальто.
За двері крок зробила, ранок, хмарно,
В одній руці тримаю я зонта.
Сьогодні дощик, як звичайно,
І словом неописана краса!
Іду вздовж вулиці повільно,
Пройду я незабаром поворот.
Мене цілує дощик ніжно,
Краплинки всі з чутливих нот.
Усмішкою зустрічним я радію,
Жартуючи із ними на ходу.
Веселим поглядом я шлях окину,
Під музику осіннього дощу.
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=893243
