Красива ти,
людино,
поки добра,
як не виношуєш,
чи не вчинила зло.
Тобі довірився,
а ти як кобра,..
вкусила, усміхнулась:
- наївний ти, невже,
невже тобі не повезло..?
- Коли вкусила, то вже їж,
де сенс зневіренному жити,
перед тобою я навстіж
і як таку зміг полюбити..?
-Терплю же усмішку і твою,
не ображай,
сказала ти, не смій,
поглянь у зеркало,
подумай добре головою…
ну що, нема різниці,..
бо ти такий же як і я..-
кусючий змій…)))
Ось так,..
і я покірно, знов
цілую руку твою,..
така вона у змій любов,
коли вже наодинці двоє...
