Хто ми, коли втрачаємо мрії?
Як у хаосі цілісність свою віднайти?
Крок до мети чи плекати надії?
Мовчати, кричати? Куди далі йти?
Хто ми такі, щоб забувати любов
Ту, що не змушує кимось, чимось володіти?
Хто ми, коли проливаємо кров?
Де ми? І де наші діти?
Хто ми, коли вмирає віра, надії?
Коли вирішуємо, що живе не варте життя?
Коли п"яні здійснюємо мерзенні дії,
Що тоді для нас є свобода, що є сім"я?
Хто ми, коли забуваємо, що ми діти?
Коли перестаємо бачити в кожнім Творця?
Як в дитинстві раділи, з таким завзяттям беремося нити...
Хто ми, коли забули, що таке життя?
