Ти ще не йди.... Я не готова залишитись на самоті
Я дуже сильно вірю в того, хто не залише у біді.
Хто цей один, що може словом хоч трохи болі присікти?
Це тільки ти, тебе одного я відчуваю, це знаєш ти.
Не хочу так швидко втрачати все те, що ти вже дав мені
Мене ще треба виручати, привчити жити в самоті.
Тебе не бачити це складно, не знаю як уявити себе...
Постійно з собою, без тебе так важко, не бачити очі, що рятують мене.
Я ще потребую твоєї уваги, напевно ніколи не скажу "піди"
Бо я не розкажу нікому усього, що тобі відкрила, мій ангел це ти.
Якщо ми розгубимо наш зв'язок сильний, як я зможу знову піднятись з колін
Для мене одної це все непосильно, я навіть старатись не буду, повір.
Так сталось, що ти засів в душу глибоко, я не планувала за тобою йти
Але лиш твоє все мене рятувало, давало можливість триматись, не йти.
Я все розумію, тобі також не легко, та я теж тобі хочу допомогти
Як можна триматись, коли хочу зробити, тебе взяти за руку і просто піти.
Ти вчиш мене силу в собі відкривати, боротись за те, що потрібно
Чому тоді я маю все ж відступати від тебе, коли ти необхідний?
Здаватись не хочу, ну не можеш ти взяти, і все, що створили забути
Між нами не було і не буде страждання, нас ніхто так цінувати інший не буде.
ID:
898902
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Любовна та інтимна лірика
дата надходження: 22.12.2020 13:45:17
© дата внесення змiн: 22.12.2020 13:45:17
автор: ІраБо
Вкажіть причину вашої скарги
|
