Теплий літній вечір
сивим ліг туманом,
п'яним ліг дурманом
на цнотливі плечі...
Щось в душі різнуло,
соловейко свиснув -
просто чи навмисно?
Серце біль відчуло.
Щось сова віщує.
А погідний вітер
заблукав у вітах
липи, що квітує.
В небі сяє зірка,
місяць їй моргає.
Хтось в саду блукає -
комусь дуже гірко.
Йде сумна розлука,
в тузі і тривозі
стала на порозі
і у дім чийсь стука!
Тіло все здригнулось!
Думка нехороша:
Заблукав хтось, може?
Ні. Це так - почулось.