Йду гаєм по протоптаній стежині,
Довкола тиша, віддалік лиш чути звук:
Струмок дзюркоче срібно у ліщині,
По дереві глухий скрипучий дятла стук.
Ось бачу, що назустріч йде людина,
І, порівнявшись, я вітаюсь: «Добрий день!»
Здається, враз навколо все змінилось, –
Ясніше сонце засіяло із небес,
Пробіг легенький вітер по верхів’ях,
Заграло, затремтіло листя і стебло
І поруч у кущах пташині співи
Зачулись, а раніш їх ніби й не було.
І на душі мені так легко стало
Від цього привітання – теплих добрих слів, –
Які дарують усмішку і ласку,
Повагу, і добробут, і щасливі дні.
Вітаймося ж один із одним щиро,
Вітання кожному хай радість принесе,
І в душах проростуть рослини миру,
Любов цвістиме, ласка і добро людське.
02.08.2014
