Інні Гедз до ювілею:
Вже серпень колосом жнивує
І зріють яблука в садку,
А літо, літечко вирує,
Від спеки мліє в холодку.
Іще далеко десь там осінь,
Бо оксамитна йде пора,
Ще голуба небесна просинь
До ніг веселку їй схиля.
Вона ж – чудова молодиця:
Дружина, мати і дочка,
І чорноброва, й білолиця –
Прекрасна жіночка така.
Ось ювілей з’явивсь на ганку,
А вслід літа її біжать.
І їй сьогодні спозаранку,
Ще лише тільки – 45.
А в сорок п’ять, як кажуть люди,
І це відомо вже давно,
Що жінка – ягідкою буде,
Як в двадцять літ назад було.
Коли була вона ще дівка:
Весела, мила, молода;
На Вінниччині з Приборівки
Їй доля шлях у світ дала.
Прийшлось проїхати по світу –
Військовий тато – офіцер.
Де Леніград, де Польша.. звідти
Назад вернулась і тепер
Їй найріднішим став – Бердичів:
Тут заміж вийшла, тут живе.
Донькам: Іринці й Веронічці
Із неба зіроньки зніме.
Тож привітаємо всі Інну
Сьогодні в цей святковий день,
Прекрасну жіночку, дружину
В її найкращий ювілей.
Здоров’я, щастя побажаєм,
Багато радісних хвилин,
І що задумала, щоб мала,
Та підіймалась до вершин.
Благополуччя і достаток,
У домі буде хай завжди,
Та щирих посмішок багато
Життя спішило в дім нести.
І неземного ще кохання,
Взаємність й злагоду у дім,
Нехай можливості й бажання
В одне сплітаються у нім.
Тож залишайся молодою
І не втрачай чарівний цвіт.
Хай щастя поряд йде з тобою
Ще Многа, Многа, Многа Літ!
А в сорок п’ять, як кажуть люди,
І це відомо вже давно,
Що жінка – ягідкою буде,
Як в двадцять літ назад було.
А й правда: все ще попреду - і ягідка і кохана, і молодичка файна.... Майстерно, Олю! Відтак, приєднуюсь!
На жаль, ні, Олю! Сидів сиднем дома, та все це дійство бачив... Така була програма... Зеля зрозумів, хто в цій країні господар... Та, видно, ще не все... Монатік, Кікабідзе... А треба б... ветеранів НВВ чествувати та діючих воїнів! Недарма ж - с...ло!
