|
Сіренькі,
Ви вперто продираєтесь до сонця,
У нампрямку до п'ятого червонця,
Сивенькі...
Тепленькі...
Тепленькі заховалися у осінь,
А я "свічусь" на холоді і досі,
О, ненько...
Маленькі,
Дні зовсім невеличкі нам радіють.
Ми — ті, що роблять холодно і гріють
Близенько...
Рясненько
Дощі б вкривали землю, де сухенько,
А в мерзлоті хоч інколи б тепленько
У жменьки...
Пустеньке
Ховать в дрімучу темряву надії,
Туди, де необачні жертви-мрії
Сліпенькі
Сумненько...
Хоча, це може вересень чаклує,
Казок-пасток наставив і чатує
Хитренько...
Крихкенькі,
Тендітні наші душі не пронести,
Без тріщин і пошкоджень до сієсти...
Страшненько?..
— Смішненько!
Отак зазвичай й боремось з страхами,
Поки вага колишуться під нами
Тихенько...
Спритненькі,
Куди ж так поспішаєте, стривайте!
Хоча би подих перевести дайте
Тихенько.
Повненько
Налитий келих розплескався швидко...
Ми ж п'ємо, ніби краю там не видко...
— Й сухенько.
Рідненькі,
Давайте озиратися навколо!..
Час — початкова і вечірня школа
Старенька
Й мудренька,
Аби лиш прислухалися частіше,
Але натомість ми на неї грішим,
Дурненькі.
Простеньку
І не вловити істину в гонитвах,
Чому собі ми прогораємо в битвах,
Чудненькі!
Слизенько
Під нашими ногами круглорічно,
Сьогодні тут, а завтра — потойбіччя...
Хутенько...
Гарненько
За нас ніхто не житиме, хіба що
За себе честь-по-честь, як не ледащо,
Чесненько.
Легенький
Повіє вітерець і вже відрадно
І непогано зовсім і не складно,
Поденькуй!
Частенько
Це відмічай, а не лише завади,
Заради себе і усіх заради,
Раденько!
Простенько,
Щоб потім знов ускладнювать по колу,
Щоб вибивать Миколою Миколу
Вкотреньке...
ID:
925387
ТИП: Поезія СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний ВИД ТВОРУ: Вірш ТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 17.09.2021 21:25:27
© дата внесення змiн: 17.09.2021 21:25:27
автор: Ніколя Петрович
Вкажіть причину вашої скарги
|