Захцянка сонячного дня —
Блукати просто навмання,
Нестися вітром з верховіття
У двадцять другому столітті.
Закрито двері назавжди
До річки з райської води.
Блукає вітер попідтинню
По приготовленнім провинню.
У цім врочистому дизайні —
Плоди збереженої тайни.
Морóсить дощик веселково,
Щоб жити знову, знову, знову...
17 березня 2012