безпечна радість / всесвіту судома
ось-ось розродиться нова весна
пологи ті тендітність втоми
свідомість
фіксує стерті часом імена
що купу атомів збирали в тіло
нікчемність величі
у безвість відлетіла
пафос опав
лишились між терня
знання
збираю в лабіринті навмання
плоди і зерна
все згодиться
душі мізерність в помсті
волі криця
опала оголивши таємниці
полуда
встала істина проста
водою розлилася по долоні
тримає наслідки причина у полоні
у подиху
у погляді
у слові
вчорашній день наївно-принциповий
і в ньому я телятком на приколі
грайливо бавлюся
шукаю вим’я долі
це втрачено навік
ні, не шкодую, ні
лишилося доволі в бога днів
для спокою і величі молитви