Скільки було пройдено доріг,
В пошуках людського щастя й правди.
Може, хтось узнати оце й зміг,
То від вас чекаю я поради.
Сонце світить всім однаково,
Правда десь сховалась, як знайти?
На душі досадно і ніяково,
Що зробить, щоб досягти мети?
Та про щастя зовсім інша річ,
Чи багато треба для людини?
Може, подивитись в різнобіч,
Що живем - подякувати днині.
Досить лише посмішки одному,
Білий світ побачить у вікні.
Може, хтось сприймає по-другому,
Щастя в них у іншій є ціні?
Часто воно паряд - ми не бачим,
Мріями літаєм, щоб узнать.
Та воно все розуміє наче,
Неможливо щастя не впізнать...
Дуже гарно розкрили тему....У кожного є частинка щастя,але ми її непомічаємо......Коли втрачаємо- тоді і линуть слова,...Чому нема щастя...Після втрати, більше цінуймо життя. Миру і кохання усім! Ото й буде щастя!
Дуже гарно розкрили тему....У кожного є частинка щастя,але ми її непомічаємо......Коли втрачаємо- тоді і линуть слова,...Чому нема щастя...Після втрати, більше цінуймо життя. Миру і кохання усім! Ото й буде щастя! 
дуже гарно!
