Це не брати і не рідня!
На наше горе, це сусіди.
Захланна, підла кацапня,
Від них усі нещастя й біди!
Це не народ, а звірина,
В своїй жорстокості безмежна,
А править ними сатана
І влада в нього величезна!
Живуть по горло у лайні
Та хочуть щоб усі так жили.
Все на обмані та брехні,
Фашизм у себе відродили.
Ще люто ненавидять всіх,
Це маргінали, шовіністи,
У п’янстві - джерело утіх,
Ґвалтівники, кати, садисти.
По лікті руки у крові,
Живуть розбоєм і війною
Імперський вивих в голові
Не знає світ від них спокою.
Той світ стурбований, а нам,
Як жити поруч з цим рашизмом?
У мізках в них страшний бедлам,
Геть просмерділись шовінізмом.
На нашу землю вдерлись знов,
В вогні палає вся країна
Kaцап нас знищити прийшов,
Весь Схід уже лежить в руїнах.
Іде війна девятий рік,
Вся Україна поле бою,
Вже стільки сиріт та калік,
Вже море крові, сліз і болю!
Нас хочуть знищити дотла,
Тож ми не можемо програти!
І Україна щоб була,
Кацапів мусимо здолати.
Не просто вигнати з землі,
А в чорноземах їх зарити,
Щоби боялися в Кремлі
Щось на подобу повторити!
Обнести наволоч стіною,
Нехай казиться там, конає.
Напоготові держим зброю,
Бо віри кацапні немає.
23. 07. 2022 р.
Єдине, що останній рядок. Світ до кінця ще не зрозумів підлу сутність нашого сусіда. Навіть обстріл порту у Одесі після зернового договору не відкрив їхні очі. Бо ті очі не хочуть узріти правду, хоч і бачать її.
Світ егоїтичний та цинічний і дуже прагматичний. Кожен захищає свої інтереси. Якщо вони співпадають - утворюється коаліція... Тож щодо останнього рядка. Мені сам заключний катрен не дуже.... Але рядок змінив. Може дійде справа і до заключного катрена. За спільність поглядів на сусіда - респект!
Знаєте, я в одному вірші пропонувала накрити оту країну куполом - хай там самі себе рятують.
Так що спільність поглядів на сусіда в українців з кожним днем стає ще більш міцною.
Героям Слава! Дякую за сприйняття та оцінку! 
