Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Яніта Владович: Чуєш?. . - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Галина Лябук, 30.06.2022 - 13:44
Дуже актуально сьогодні. Чи дослухаються ті, що спеціально ігнорували українську... Вірш гарний і потрібний.
Яніта Владович відповів на коментар Галина Лябук, 30.06.2022 - 23:12
Дякую, що завітали. Дослухаються? Думаю, з часом у них не буде вибору. Але ж хотілося, аби обрали українську за власним бажанням. YarSlav 2018, 30.06.2022 - 09:34
навіяли Лібералізмом . з мотиіваторів і своїх старих статей склав пост ))) "Мовне питання і Суржик" Яніта Владович відповів на коментар Наталі Косенко - Пурик, 30.06.2022 - 23:07
Дякую, що завітали. Писала в першу чергу пораду собі, але як хтось ще скористається, так я не проти. Яніта Владович відповів на коментар Чайківчанка, 30.06.2022 - 23:05
Дякую, що завітали. Рада, що вірш сподобався. Яніта Владович відповів на коментар Катерина Собова, 30.06.2022 - 23:03
Дякую, що завітали. Мені здається, за останні роки наша культура розквітла незвичайно, бо ж все більше й більше артистів переходять на українську. Макс Дрозд, 29.06.2022 - 18:52
Чудовий вірш, Яніто. На даному етапі нашого життя мова - це наша зброя.Не бачили інтерв'ю з військовим-поетом (ім'я вилетіло з голови), котрий наголошував на тому, що вночі саме за допомогою мови відрізняють своїх від ворога? Мова це те, що хочуть у нас забрати, бо це наша етнічність, наша культура. Й за це ми б'ємося. Не розумію людей, які живуть в Україні й не знають української, й не вчать її навіть зараз, а спілкуються мовою агресора.. Я вже, мабуть, писав, що я також з дитинства, з малечку розмовляв російською. Ба навіть зараз інколи проскакує "лихе" словечко, але для себе твердо вирішив удосконалити українську до найвищого рівня, писати вірші лише українською й спілкуватися в мережі лише українською. Це мінімум, що, на мою думку, повинен зробити кожен українець. Це не складно, знаю по собі. Це на підсвідомому рівні. Не можу змусити вже розмовляти себе (та й не хочу) мовою людей, які запускають на нас ракети, вбивають наших громадян, трощать наші домівки... Дякую за такий надзвичайно актуальний вірш, Яніто! P.S. Вибачте, але останнім часом під Вашими творами я пишу якісь міні-есе... Наштовхуєте на роздуми. Яніта Владович відповів на коментар Макс Дрозд, 30.06.2022 - 23:00
Ні, інтерв'ю я не бачила, але знаю цікаве слово "шиболет" (хоча є нюанси написання). І не тільки наші військові за мовою вираховують ворога - це було завжди. У Вікіпедії цікаві приклади є.Складно повністю перейти на українську, тому просто треба ставити собі маленькі цілі. Спочатку інтернет. Потім із друзями. У крамницях. А потім вже лише українською. Пишіть, якщо є потреба. Що-що, а інтернет - точно гумовий. Все вмістить. Ніна Незламна, 29.06.2022 - 18:45
Гврний вірш! Гарна порада...Плекаймо мову, рідну, солов*їну! Шануймо, передаєм у спадок!
Яніта Владович відповів на коментар Ніна Незламна, 30.06.2022 - 22:54
Дякую, що завітали. Рада, що вірш сподобався. В першу чергу порада собі - бо ж так і не зробила остаточного кроку. Розмовна українська ще кульгає. А ось писати вдається краще. |
|
|