Біда людей згуртовує.
Горе-спонукає.
Після щастя заздрість біга,
Та злобу гукає.
Тільки стало комусь краще
жити -поживати,
Зразу ж знайдеться падлюка,
Щось лихе сказати.
От є люди,що очима
Поїдом з"їдають,
Та сичать ,як ті гадюки,
Брудом поливають.
Інша ходить, усим "Здрасте"
Головой киває.
А в кишені скрутить дулю,
У слід наставляє.
Та , на цвинтарі щоночі
Обряди проводить.
Із нечистим хороводи
На могилах водить.
Потім землю ту могильну
По дворах кидає.
Хто зачепить ,чи уступить,
Хворіє...всихає.
Як подивишся навкруг,
Прокльон на прокльоні.
Напаскудить, нагиде
Й потера долоні.
Ми гріхом всі одержимі,
Нечистими хворі.
Страдаємо , мучимось,
Згораєм поволі.
Звикли люди до біди.
В душі всі змінились.
Навіть віри до Бога,
Майже не лишилось...
Хрестик носять для краси,
Ікони для моди.
А до церкви й не проси,
Та хто туди ходить ?
Дітей хрестять , щоб кумів
На п"янку гукати.
Хресних батьків обов"язок
Стали забувати.
Самі себе люди
До пекла штовхають.
Служать Мамоні,
Срібло заробляють.
А в неділю храм відкритий,
На людей чекають.
Молять Бога во спасіння.
За весь мир благають.
Де- не -де молитви в дома
Вечірні читають.
Цураються віри...
Потроху згасають...
Але доки в церкві буде
Хоч один молитись,
Господь Бог, за всих людей,
Зможе заступитись.
Тож взиваю я до Тебе:
-Душу свою відчини!
Впусти Господа до себе,
Темінь світлом розчини!
І спасіння іскру свою,
Ти додому принеси.
Весь свій рід , рятуй Собою!
Храни Господи й Спаси!
16.10.2021р. Олександр Степан.
