На морі я бував разів із сорок.
Ніколи не питав себе , чому,
Назвали море синє Чорним?
Хоч влітку має колір полину.
Чорне тай Чорне , нам яка різниця ?
На карті назва є, так звуть в піснях.
Ще древні греки проїзжали в колісницях,
Його назвали Чорним , через страх.
Постійно море було неспокійне,
Топило дуже часто кораблі.
І скіфи , коли сипали кургани,
На морі видивлялись ворогів.
І от тепер, коли тисячоліття пролетіли,
Як завжди ворог з моря підплива.
Нащадки скіфів Україну боронили.
На берегах гуляла ковила.
Війна з росією така тяжка , пекуча.
Це ворог підлий , що дітей вбива.
Міста ридають: Маріуполь , Буча
І вибух від ракет в ночі луна.
То море наше Чорне не даремно.
Це є жалоби колір за людьми.
Воно на дотик в літку так приємне.
І так далеке в дні проклятої війни.
Прошу тебе , благаю , Чорне море!
Втопи в собі російські кораблі.
Полегши наше українське горе,
Бо забагато його стало на землі.
12.06.2022р.
Приєднуюсь! 
Слава Україні!
