Вибухи, біль, розпач, сивина...
Так і народилось це прокляття, -
Жах під клятим вироком "ВІЙНА!"
Жах... Із танків, тіл людських багаття...
Жах... Руїни міст, містечок, сіл,
І руїни сотень тисяч долей...
Москалі - ті не шкодують шкіл,
Мирний люд, нездолених та кволих...
Жах... Дітей не шкода їм... малят,
Що від вибухів втекли подалі,
Від кордонів далі ... та лежать...
Матері... батьки серед завалів...
Жах... Безґлузді жертви ваших мрій,
Щоб усі жили як ви, в багнюці..?
Москалі, полиште цих надій!
Вам ще довго смажитись у муці
Серед тих же вибухів страшних
У вогні, у попелі, в розрусі...
Хтось, можливо, прошепоче з них:
"А навіщо ж ми, тоді..?" ...чи в дусі...
Вибухи, біль, розпач, сивина...
З вами народилось це прокляття, -
Жах під клятим вироком "ВІЙНА"!!!
Жах... Із танків, тіл людей багаття...
