Новочасся - і сизе світання,
Кілька кроків лише до весни...
І руїн страхітливе мовчання
Під розчахнутим небом війни.
Де Дніпро під світилами блиска,
Ця земля - барвінкОва скрижаль,
Українського роду колиска,
Душ козацьких гартована сталь.
Тут віками точились двобої,
Мчали орди, стенались світи,
Світлоокі нескорені вої
Розбивали мечі об щити.
Нині в хвилях нового потопу
Поринає розгублений світ,
Знов боронить лякливу Європу
Щит вкраїнський - це Господа щит.
Нам звіроту мокшанську долати,
Гартувати новітні мечі,
Понад смертю самою стояти -
На межі, на межі, на межі.
Як влучно... 
Україна рятує Європу! 
