З чого ж бо мені почати
Вірш свій черговий писати?
Певно, наче малюки,
Досі сплять мої думки.
Мабуть, варто тут сказати,
Ще не хоче випускати
Їх міцний солодкий сон,
Що схопив їх в свій полон.
Годі вже сну піддаватись,
Думи. Час вам прокидатись.
Час вставати вам, думки.
В небі згасли вже зірки
Разом з місяцем. Скінчилась
Ніч. На день вона змінилась.
Адже днини час настав –
Час роботи і забав.
Сонце вже на небі встало
І промінням заблищало,
Любії мої думки,
І на трави, й на квітки,
На довколишні простори –
На ліси, луги і гори,
І на ріки, й на поля…
Навкруги уся земля
Від проміння золотого
Сонця світлого й жаркого
Вже збудилася від сну,
Стрівши днину преясну́.
Тож і ви, думки, вставайте
Й віршем струнко всі ставайте
У рядки та у стовпці
На цім білім папірці,
Віршем тим, який ідеї,
Що цвітуть, немов лілеї,
Мудрістю, що без кінця,
В розуми людські й серця,
У думки та почування,
Мов проміння сонця зрання,
Беззавадно упуска,
Щоби доленька гірка,
Хай, хоч як би не хотіла,
Їм являтись не посміла;
Ті ідеї до пуття
Втіливши в своє життя,
Всіх їх втіливши, здійснивши,
А не ними залишивши
Їх у розумі своїм,
З нього вибратися їм
Змоги так і не надавши,
Їх не реалізувавши.
Здавна ж ще відомо всім,
Що повік на світі цім
Кращого так й не діжде́ться,
Хто за діло не візьме́ться,
Бо лиш ділом досягти
Усього, що прагнеш ти,
Зможеш, хай і не відразу,
Може, та, якщо ні разу
Навіть й пальцем не рухнеш,
Так, повір, не досягнеш
Протягом життя усього
Ти на світі цім нічого.
Євген Ковальчук, 03. 08. 2020
ID:
985615
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 08.06.2023 19:29:38
© дата внесення змiн: 08.06.2023 19:29:38
автор: Євген Ковальчук
Вкажіть причину вашої скарги
|
