Ти не зважай на всі мої проблеми.
І крейдою пиши, де чорний лист.
З поезією ніччю ми ідемо.
Ось бачиш мій писати хист.
Я знаю, то іще не глупі хвилі:
Буває тяжко так, що геть аж смерть.
Ще сходить діжа сонця й обрій милий,
І з лірикою віку стала чверть.
Не в тім біда, що єсть душевні болі.
Бо Україна мучиться в огні.
Ти не зважай, що чорне все і кволе.
Мабуть, таке судилося мені.
15:06, 20.06.2023