Я сьогодні закоханий в осінь
Особливо. Іду по алеї,
Що було не помічене досі, -
Характерне помітив для неї:
І замріяну тишу, і спокій,
День погожий, прозорий на диво...
І каштани вітають ліниво,
Бо повз них я ходжу стільки років.
Пам'ятають вони мої кроки,
Мою юність із настроєм радісним.
Я їх бачив теж з різного боку, -
І під снігом, й під дощиком райдужним.
І вітаюсь, як з друзями дАвнішніми,
З ними теж і при всякій погоді я.
Тихо-тихо день грає на клавішах
Світла й тіні осінні рапсодії.
Я сьогодні закоханий в осінь.
І алея, як зводи Ла Скала
Пам'ятає мій голос і досі.
"Що ж проходьте, будьте ласкаві ! "
Гарно!
