Бойовий медик
В одній долоні турнікет,
У іншій – автомат,
В наплічнику, що гне хребет,
Лежить аптечний склад.
Куди б дороги не вели,
І бойові стежки,
Він буде завжди поруч йти,
На відстані руки.
У полум‘янім серці, відвага нескорима,
Він із лабетів смерті рятує побратима,
Не білий одягнув халат, а звиклий однострій,
Він як і всі ми, теж солдат, він медик бойовий.
З розірваних артерій кров,
Б‘є струменем рясним,
Її зупинить він немов,
Закляттям чарівним.
Так перев‘яже, заверне,
На зло всім ворогам,
І до стабпункту дотягне,
Крізь бою шум і гам.
На допомогу прибіжить у будь-яку хвилину,
Із кулеметом у руках прикриє тобі спину,
Не санінструктор, не медбрат, не лікар тиловий,
Він як і всі ми, теж солдат, він медик бойовий.
Хоч і не носить на спині,
Він білосніжних крилець,
Для нас усіх на цій війні,
Він янгол – охоронець.
То ж, Господи, прошу – поглянь,
З своїх святих вершин,
І янголу, його життя,
Ти, Боже, збережи!
ID:
995513
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Воєнна лірика
дата надходження: 06.10.2023 16:07:58
© дата внесення змiн: 06.10.2023 16:07:58
автор: Костянтин Вишневський
Вкажіть причину вашої скарги
|
від м-ра м/с
