Собі я вимріяла мрію –
благословляють небеса,
у неї свято й щиро вірю
і полонить її краса,
красива мрія серце гріє,
дає наснагу на життя,
а літа квіт – моя надія
і на землі моє буття,
я виростаю над собою,
плекаю мрії пишний сад,
навік прощаюся з журбою
і виціловую каскад
троянд, що манять так до себе,
знімають сум, і біль, і тугу,
мені багато вже не треба –
для внуків мрію я в потугах,
зерно й полову розрізняю,
духовність в серці бережу,
гуляє мрія ген в розмаю,
не перескочить щоб межу,
відкрию вам свою я мрію –
так хочу, щоб вона збулась,
о Боже, я благаю миру,
щоб Україна відбулась!
