Осінній сад замовк і слуха,
Яка тут сталась дивина?
Лунають десь чарівні звуки:
Це повернулась давнина.
Оркестр це грав давно забутий,
Його не чули ми давно.
Та він такий іще живучий,
Лунала музика з кіно.
Пташки затихли у мовчанні,
Присіла й я на край лавчини.
Звучала музика кохання,
Що в моїм серці і донині.
Згадалась перша та любов,
І ті роки, що безтурботні.
Я повертаюсь туди знов,
Все ж розумію - неповторні.
Затихла музика давно,
Та в моїм серці ще лунала.
Ой, як же це було давно...
Я ніби все чогось чекала...
-----------------------------------------
Дякую за ідею Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський
https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006197
Мені здається, що у мене було найкраще весілля, тому що цілий день до півночі на сільському подвір"і грав духовий оркестр! Під таку веселу музику з вибиванням бубна - і мертвий встав би! ( Це був 1977 рік).