Медовий місяць пролетів,
Не скуштувала того меду.
Ти дуже так мене хотів,
Тепер: Навіщо це тобі так треба?
Лежить Марина і зітхає,
Грицько ж іще так міцно спить.
Вона тут думає й гадає:
Прийшла ідея - відплатить.
В обід прокинувсь неборак:
Чому це й досі пустий стіл?
Мабуть, то зайвий був коньяк,
У голові шумить прибій.
Присів, як завжди, біля жінки:
Ти що це знову зранку хвора?
Чи не працюють в тебе мізки,
Я борщ холодний їв учора.
Ти що забула про дієту,
Мені це лікар приписав?
Моїм ти нехтуєш здоров"ям,
Слова "гарячі" їй сказав.
Чи ти бажаєш мені вмерти,
Нема грошей, як поховаєш?
Та кум чека твоєї смерті,
Чому на потім відкладаєш?..
