Сонце на щоки березнем світить,
Посмішка квітами рясно буяє.
Вітер волосся гойдає, мов віти.
Ти на нього чекаєш?
Він на тебе чекає.
Очі блищать снігами розталими,
Гучно відлунює голос струмками.
Речі, які здавались банальними
Стали буденними.
Стали думками.
Дотик жаданою ніжністю тішиться,
Тепло відкриває кожному рани.
Може, в серці щось таки лишиться.
Між вами брами.
Самотні екрани.
Сонце на щоки березнем світить,
Вітер самотньо пасмами грався,
Ти – щаслива з букетом квітів –
Його дочекалась.
Він тебе дочекався.