Близько 8-10 мільйонів українців загинули у війні 1939-1945 року. Пам'ять означає, що ми пам'ятаємо всіх військових і цивільних жертв цієї війни, а примирення – що країни Європи уклали мир після війни.
Примирення означає мир, який уклали країни Європи після війни.
Символом дня став червоний мак, який уособлює кривавий слід від кулі.
Навіть червоні маки не розцвітнуть в полі, довели тут людство до війни нової. Не будемо всією Європою від Росії виведення військ вимагати, будемо вимирати? Жертвенні агнці? Як діють санкції, дали вони результати? А які можуть бути результати, якщо наші з ворогом самі торгували й торгують, слід все починати з себе. Не кричати, призивати.
За свої ідеали та погляди самому слід боротись, йти добровольцем, якщо вірите, що війну війною переможите. Мало горя та сліз? Ще років сто повоюєм і будемо біля того самого корита. Це не зрозуміло ще комусь.
Ідеї миру та справедливісті повинні звучати. Порозуміння, примирення, конструктивні діалоги, конкретні плани дій, а не прокльони та вбивства, безглузда війна, результат якої очевидний - знищення українського народу, не видно ще хто переможе, а переможуть ті, що підступно наші народи стравили, а одне очевидно - загинуло і загине мілліони українців. За кого? Хто скористався і скористається цими жертвами для власної політичної карєри та мілліардних статків.
То одні стали за 3 роки мілліардерами, їх діти олігархами, а діти простого народу поклали за це свої голови. Найвища справедливість. Страшно це, страшно.
Читаю, що пишуть
Та й думку гадаю
Чому ж українцям
Літати мішають.
У спини плюють,
Прокльони знов шлють.
І їх визволяти?
За них погибати?
Херсон же без бою
Вони самі здали,
В Росію в думках
Давно мандрували.
Не хочуть вони
Давно вже війни.
А ми?
За зрадників
В бій ми повинні іти?
Скільки потрібно
Ще крові пролити
Щоб зрозуміли -
Це слід припинити.
Немає ні зброї,
Немає й людей.
Нас моніторять
І це без ідей.
Нема полководців,
Де влади сини ?
Вони - іноземці.
За них полягти?
Менше ви краще б
Про вбивство писали.
Як з лиха вийти
Пропонували б.
Легко з дивану
У бій посилати,
Хто ж тут за зрадників
Хоче вмирати?
Навіть не варто
Їх визволяти.
Вони не хочуть нас навіть знати.
Досить вже, досить
Кров проливати.
Як далі жити слід міркувати.
В чомусь вступити,
Щось в них забрати.
Війну тільки миром
Перемагати.
Ми пів Херсону
Посадим за грати?
Бандити донецькі
Проникли ж бо всюди.
Певно не знають
Про це добрі люди.
Мордовороти на нас
Ж бо нажились,
Щоб наші хлопці
За їх бізнес тут бились?
Попи і інші завжди моніторять.
А добровольці
Лежать уже в полі.
Дітям ворожим
Не зичим такого.
Досить призивів
До вбивства нового.
Зворушливі рядочки, які нікого не залишають байдужим!
В Україні і в РФії влада належить "обраним". Хто з ким воює?!
У владі корчмарі, за Україну гинуть козаки.
За 400 років нічого не помінялося.
oreol відповів на коментар Капелька, 19.03.2024 - 05:16
Дякую за змістовний коментар. Такі мої рими мало кому подобаються, всі хочуть ситно жити і думають, що так воно і буде, їх не каснеться, кожен в свому пансері.
