18 березня під час евакуації поранених на Донеччині загинула бойова медикиня 1-го стрілецького батальйону 67-ї ОМБр Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» Анастасія Мар'янчук з позивним Троя. Сьогодні лелеки із далей далеких додому ключами у небі ячать, ще провесінь… місяць… А тут небезпека чигає бійців звідусюди, мов тать, що викрасти хоче у них оповідки, і волю, й життя, нашу землю та світ… З’являлася, наче той ангел, нізвідки, – коли так потрібно, коли вже ліміт… Не раз витягала поранених з поля – ти зупиняла «кістляве» шугання… Чи цю ти чекала, хотіла си долю? В бій, медикиня! Та цей бій - останній… Сакури квітка, дівчина ранку… Місячний ангеле… Що ж наостанку? Краще б тобі ще співати веснянки, десь під зірками з коханим на ганку… О, Троє! О, Небо! Сонячні ангели шати свої розкривайте дитяті. Скільки змогла… з добровольчими рангами землю свою до кінця захищати… 19.03.24 р. ©Ігор Штанько
ID: 1009014 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Громадянська (патріотична) лірика дата надходження: 20.03.2024 20:27:42 © дата внесення змiн: 20.03.2024 20:28:59 автор: Hmelyar
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie