Розрісся терен край воріт,
Хтось посадив давним - давно.
Весною квітне дивоцвіт,
Все поглядає на вікно.
У хаті поряд пустка сіра,
Ганяє вітер по кутках.
Якась сховалась там зажура,
1 наганяє чомусь страх.
Когось чекає дика квітка,
Зростила гострі колючки.
Як тільки скрипне стара хвіртка,
Кидає погляд свій туди.
Міленькі ягідки синенькі
Ховають гострі колючки.
На смак вони не солоденькі,
Чомусь вони такі терпкі.
Зрадливе хтось тут взнав кохання.
І без надії всі роки.
І принесло комусь страждання,
А терен цей пустив ростки.
І хто не йде - усіх зачепить,
Не дасть зірвати ягідки.
І колючками швидко схопить,
Від болю лишаться сліди...
