Відлітають роки непомітно.
Повернути їх нам не дано.
Тільки доля гаптує тендітно
Ностальгійне, життєве панно.
На якому дитинства стежини,
Оповиті в рясні кольори.
А магічної юності днини –
У рожево-грайливі тони.
У барвистих виблискують шатах
Незабутні літа молоді.
На червоні відтінки багаті,
Зачаровані ночі і дні.
Поміркована зрілість неспішно
Одягає вбрання золоте.
Замережена мудрістю, втішно
У часопис здобутки кладе.
Сива старість вплітає тендітно
Срібні ниті в життєве панно.
Відлітають роки непомітно
Й повернути їх нам не дано.
22. 05. 2024 Л. Маковей (Л. Сахмак)