|
Давайте подумаємо і поговоримо
Випадково, в Інтернеті, за картинкою, я натрапила на урок виховання, який досі не можу забути. Чи то у якогось атеїста посписувала ті звинувачення проти Господа Бога, чи в муках «творчості» народжувала всю оту гидоту, не знаю. Звичайно, Бог дає волю мислення , вибору і дії, тому я лише констатую факт. Пізнаючи світ і, читаючи Слово, що , що Боже, людина приходить до розуму. Мабуть, те, що відбувається навколо і сирена, через яку вже не спала, навіяло бажання зробити колаж із цією картинкою. Ми бачимо двобій – фронт, який проходить через серце кожного із нас. Залежно від того, яку думку приймемо думати, яке слово виберемо хоч раз сказати, буде залежати наше майбутнє. Диявола не потрібно кликати, він сам довбе в одну точку, щоб спокусити, бо знає слабину кожного. Тому, на грецькій мові диявол – дьяболос, той, що довбе в одну точку. Будьмо уважними і обережними. Слово – то дух. Божий дух приносить мир, радість, добру пораду. Диявольський – приносить сварку, завидки і всяку біду і лихо, що тепер і маємо. Атеїсти звинувачують Бога, чому Він не наведе порядок. Очевидно тих, хто кличе і просить, менше, а тих кому «какая разніца» більше. « Владика сказав: Цей народ наближається до Мене своїми устами, і своїм язиком вшановує Мене, тоді як своїм серцем далекий від Мене. Їхня пошана щодо Мене – це завчений людський припис»
ID:
1015999
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 22.06.2024 14:13:14
© дата внесення змiн: 22.06.2024 14:13:14
автор: Тріумф
Вкажіть причину вашої скарги
|
Щиро дякую зв коментар.
