Я у обрій стільки дивився
і просив я його за себе
щоби ти нарешті з'явилась
но не тих приймав я за тебе
Твої очі зелені побачив
ті що в небо несуть без гальма
І тоді я життю все пробачив
що до тебе вело без жалю
Я у снах тебе роздивлявся
в самих кращих що біля зірок
но променях сонця не бачив
і життя випивав як ковток
І коли тепер поруч зі мною
та що теж так чекала на мене
ми забудемо шлях цей як втому
обіймаючи серце душею
Твої очі зелені побачив
ті що в небо несуть без гальма
І тоді я життю все пробачив
що до тебе вело без жалю
