Круг світла мерехтить побіля ніг -
Чи осінь розсипає білий іній?
Погляну вгору – місяць угорі,
Погляну вниз - згадаю дім свій рідний.
者李白《静夜思》
床前明月光，
疑是地上霜。
举头望明月，
低头思故乡。
За перекладами О.Гітовича, С Торопцева, А. Штейнберга, Ю.Шуцького, Ша Аньчжи, В. Перелєшина, Г. Стручалиної, Венедикта Марта, В. Меньшикова
Цей вірш описує почуття ліричного героя на чужині. Осінньої ночі він дивиться на місячне світло біля ліжка і сумує за рідним домом. Є різні тлумачення ієрогліфа 床, це ложе - постіль, чи ложе колодязя, погляд поета направлений на місячну доріжку на підлозі, чи на відображення місяця в воді колодязя.
Дослідники вважають, що вірш написаний в монастирі Силін поблизу Янчжоу (нини провінція Цзянсу), де ченці прихистили його хворого і без грошей, бо одержані від батька гроші на подорож він швидко витратив.
Чудовий катрен! 
