Я мабуть з іншого часу з'явилась
У часовому просторі десь загубилась
Сплутала вимір, простір та час
Побачила світ що немає прикрас.
Епоха змінилася, люди не ті,
І тут все мінливе, любов в забутті,
Сховалась від світу десь в мріях та снах,
Та часом знаходжу себе у сторонніх очах.
Потрібно душу віднайти в глибині,
Дістати любов, що живе в забутті,
Осяяти світлом усе навкруги
Любов безумовну закріпити тут навіки.
Десь там за завісою всі ми щасливі
Там світло, любов і всі ми єдині
А тут в забутті, ми себе загубили
З своєю душею нас розлучили.
Любов - те єдине, що всіх нас єднає
Руйнує кайданки, простір долає
Крізь простір та час веде за собою
Щоб повернути зв'язок із душею.
