Вже десь у небі курличуть журавлі,
І опадає жовте листя,
А серце моє так болить,
Воно без тебе ледве б'ється.
Тумани поглинають світло ліхтарів,
У шумі світу музики не чути,
Я вся відкрита для осінніх почуттів,
Ще б їх й тобі відчути!
Скриплять качелі, наче плаче скрипка,
Трава втрачає барви і красу,
На пам'ятниках холодніє плитка,
Летять листочки по мосту...
Мене цілує вітер - ти цього не бачиш,
І журавлі мене з собою кличуть!
А я твоя, а ти цього не знаєш,
Я не лечу, я із тобою залишусь.
Сумують голуби і лавочки у парках,
І я одна, я теж така сумна...
Але таки залишу надпис на партах:
"Коханий, я навіки твоя"...
Нехай колись мине ця осінь,
Можливо, вмруть і почуття,
І надпис цей покриють фарбою,
Та знай: усе-таки я була твоя!
шкільна любов...
