Зима... Все заснуло, завмерло. Але ні, ось одночасно б’ються два гарячих серця. Вони не дають одне одному заснути, поринути у дрімоту. Одночасний стук цих сердець зігріває все навколо. Все стає теплішим, незважаючи на те, що це зима.
Зима... Всі кажуть, що вона холодна. Але ні, інколи навіть сніжинки можуть обпікати. Обпікати не лише тіло, руки, лице, а й душу. Вони не просто теплі, вони – гарячі. Сніжинки залишають шрами. Але це не мітки на шкірі, це рани на душі і серці. Якщо хоча б одна сніжинка, хоча б один раз доторкнувшись, змусила відчути тепло, цього вже не забудеш. Адже це була не просто сніжинка, це був шматочок кохання вашої половинки. Це була мрія, надія, маленька іскра того шаленого вогню, який палає в закоханих серцях. Лише завдяки цим маленьким іскрам і приходить весна, лише завдяки їм все пробуджується. Адже саме вони зігрівають все взимку, саме вони підтримують жевріючий вогонь у наших серцях. Ці сніжинки, обпікаючи нас, не дають нам згаснути.
Подивіться в снігопад у вікно: кожна сніжинка – це шматочок чийогось кохання. І якщо раптом ваша кохана людина скаже, що сніжинки гарячим вогнем обпікають їй лице, не розповідайте їй цю таємницю. Просто знайте, що шматочки саме вашого кохання падають на неї у вигляді сніжинок...
Тобі теж великого шаленого і безмежного кохання!!!! 
Але дякую
